Велика сила подяки

Що для вас є подякою? Як часто ви дякуєте близьким людям, Всесвіту або Боговi просто так? Навіщо дякувати та казати спасибі? Актуальні питання нашого часу, погодьтеся! 

Серед країн Європи далеко не на останньому місці по чемності знаходиться Україна. Українці вміють дякувати та кажуть спасибі один одному з будь-якого приводу та без нього. Навіть, коли забувають подякувати протягом робочого дня та згадують про це тільки ввечері, а порядні люди у такий час вже не дзвонять, щоб подякувати. Так ось! На наступний день українці обов'язково роблять позначки - зателефонувати та сказати "дякую".

Хоча, звичайно, не секрет, що в пострадянських країнах із чемністю зараз проблеми. Народ просто відучили говорити "дякую" за компліменти або надану послугу у зв'язку з економічними потребами та політичними проблемами. Часто в таких країнах люди просто посміхаються у відповідь або дякують під настрій.

Однак, питання подяки для українського народу завжди було і є актуальним. Мабуть, почуття подяки не тільки приносить задоволення, але й викликає гордість за себе та свій народ. Тому за послуги, нехай навіть дріб'язкові, але зроблені з посмішкою та любов'ю, українці подякують завжди. Це вже факт! При цьому українці не ображаються, якщо хтось забуде їм подякувати. Що ж таке подяка?

Подяка

Це потужний позитивний потік енергії. Це почуття вдячності за зроблене добро, наприклад, за надану увагу або послугу. Коли ми дякуємо, тобто даруємо блага іншим людям та світу, - благо повертається до нас! А люди, що випромінюють негатив, його ж й отримують назад, як підтвердження свого послання.

Значить, дарувати благо - без сумніву, одна з найважливіших чеснот нашого світу. Вона знаходиться на одній ступені з такими проявами моралі, як милосердя, справедливість і, тісно переплітаючись з ними, у кінцевому підсумку формує те, що ми називаємо ставленням людини до життя.

Подяка у повсякденному житті

Чи потрібно цінувати все те, що є у кожного з нас на даний момент? Потрібно. Коли ми радіємо та відчуваємо вдячність за те, що з нами трапляється, то автоматично відкриваємо себе для ще більшого надходження того, за що можна дякувати. Подібне притягується до подібного - закон тяжіння у дії.

Чим частіше ми будемо помічати та цінувати теперішній момент, тим більше у нашому житті буде приводів для подяки. На жаль, часто ми забуваємо про те, що потрібно дякувати. А жаль! Ми не дякуємо:
- дітям, вважаючи, що вони і так повинні виконувати свої домашні обов'язки;
- друзям, приймаючи від них все як належне;
- своєму партнеру у відносинах, думаючи, що він і так повинен робити те, що робить.

У результаті, всі ми гостро відчуваємо дефіцит подяки. І звичайне життя та повсякденні вчинки сприймаються нами, як дещо і так зрозуміле.

Отже, розглядаючи почуття подяки через призму ставлення людини до життя, можна констатувати, що ця чеснота у сучасному світі практично втратила свою цінність, актуальність та значимість. Люди, сприймаючи все як належне та живучи у століття споживання, створили культ матеріальних цінностей та переінакшили значення моралі.

Про подяку згадують тільки тоді, коли все добре: є гроші, задоволення, радості життя та т.п. А коли є труднощі, проблеми, суєта - вже не до подяки.

Дякувати за все - необхідно!

А тим часом, дякувати необхідно за все: і за невдачі, і за помилки, і за промахи і труднощі, а не лише за успіх. Бо подяка - це відкритість всьому, що несе нам життя, повне прийняття подій та явищ.

Філософи саме тому й визначали подяку, як мати всіх чеснот, бо при народженні людина отримує вищий дар - життя, за який апріорі вона повинна бути вдячною. Подальше завдання моральної людини - зберегти це почуття, доповнити його іншими чеснотами, такими як справедливість, милосердя, щедрість, чутливість та пронести через усе свідоме життя, щедро ділячись з оточуючими.

Існує три рівні подяки.

Перший рівень - це вдячність за все добре, що ми отримали, що з нами відбувається. Це найпростіший рівень, на якому ми дякуємо Всесвіту або людині за якісь яскраві позитивні моменти, конкретні дії або речі.

Другий рівень - це подяка за звичайне, малопомітне, з чого в основному й складається наше життя. Запитайте себе, як часто ви дякуєте собі за те, що зробили зарядку, погуляли у парку або купили нову книгу? А як часто ви дякуєте своїм близьким за вечір, проведений разом, за налитий чай або просто за те, що вони у вас є? Ми не звикли дякувати за речі, які здаються нам звичайними або обов'язковими складовими нашого життя. А уявіть, якби світ не складався із цих маленьких приємних речей? Чи не замислювалися про це? А треба б було! Таким чином, другий рівень подяки дається нам складніше, тому що у цьому випадку нам доводиться бути уважнішими до деталей свого побуту та оточення, постійно помічати щось добре навіть у тому, що здається звичайним.

Третій рівень подяки, мабуть, найскладніший, - це вміння дякувати за біди, нещастя, горе та образи. Так... за це теж можна і потрібно дякувати, як за досвід, навчання, можливість щось змінити у своєму житті та у собі, як за життєвий урок. Можна навіть дякувати людям, що викликають у вас невдоволення, за те, що вони немов дзеркала показують вам ваші таємні риси.

Що дає звичка проявляти вдячність?

Потрібно постійно прагнути культивувати у собі вдячність, як звичку протягом усього життя. Це породжує у нас бажання фокусуватися на кращому, помічати позитивне. Це пробуджує позитивні очікування. А коли ми звикаємо помічати позитивне, наша підсвідомість змінюється, і поступово ми починаємо чекати від світу саме позитивних подій. Така звичка створює віру та переконаність у тому, що світ - безпечне та комфортне місце. Формує навколо нас сильне позитивно заряджене енергетичне поле, яке призводить до позитивних змін i дій з боку оточення та світу, притягує у наше життя всілякі блага.

Важливо говорити самому собі «дякую»

Не складно помітити, що дякувати - це серйозне вміння, яке потребує тренування та підготовки. Звучить дивно? Ні в якому разі! Багато хто просто не вміють цього робити. Навіть подякувати самому собі - це проблема. Що ж тоді говорити про подяку іншим? Видавити із себе «дякую» просто так, коли цього не потрібно робити, здатний далеко не кожен. У чому складність сказати близькій людині або другу «дякую» за те, що він просто є або за те, що він просто поруч? Для деяких це сприймається як дикість. Вони думають, що втратять обличчя, якщо скажуть таке вголос.

Подяка - як спосіб життя

Таким чином, подяка змінює наш погляд на життя та змінює, у кінцевому рахунку, нас самих. У той момент, коли ми починаємо відчувати вдячність, ситуації починають поліпшуватися, а потім і ми самі бачимо можливість змінити їх. Складні, здавалося б, нестерпні ситуації змінюються докорінно. Ми краще ставимося до себе та своєї здатності позитивно впливати на оточуючих і на наш світ. Настрій піднімається, конфлікти перетворюються у злагоду, стрес переходить у стан умиротворення. Коли подяка стає способом життя, успіх, щастя та здоров'я стають нормою. І навпаки. Коли ми відчуваємо гнів, страх, смуток або пригніченість, значить, ми втратили почуття подяки.

Подяка - ключ до щасливого та успішного життя.

Подяка підтримує нас та притягує до нас те, що ми хочемо. Ми стаємо магнітом нашого щастя. Коли ми приносимо подяку життю, життя вшановує нас. Коли ми відчуваємо вдячність, люди, як багатство Всесвіту, притягуються до нас. Якщо у вас проблеми з грошима, і ви знайшли копійку, відчуйте сильну подяку, і ви привернете до себе більше грошей.

Коли ми дякуємо за обставини та події у нашому житті, які ми повинні подолати, та усвідомлюємо причину цього випробування - сам акт подяки перетворює негативний досвід у позитивний. Коли ми висловлюємо подяку, ми приваблюємо до себе людей та обставини, за які будемо вдячні. Це магія подяки.

Підводячи підсумок усьому вищесказаному, важко не погодитися з твердженням про велику силу подяки. Подяка наповнює наші серця радістю та дозволяє побачити істину, яка надає нам силу, щоб прийняти правильні рішення та зробити відповідні кроки. Із вдячним серцем ми зможемо побачити найкраще у кожній ситуації та у кожному, із ким ми зустрічаємося, виявити для себе їх найкращі сторони.

Ми завжди самі обираємо, як ми хочемо прожити своє життя. Обираючи в якості життєвого постулату подяку, ми обов'язково проживемо щасливе, здорове, успішне життя.

Успіхів вам, друзі! Нехай подяка стане найкращою та основною частиною вашого життя.

Юлія

Читайте більше новин з категорії: Інше

Коментарі

Будь ласка, увійдіть і напишіть свій коментар


Назад